Подання

Надсилання статей

Вже маєте Ім'я користувача/Пароль для видання ІДЕЇ. ФІЛОСОФСЬКИЙ ЧАСОПИС. СПЕЦІАЛЬНІ НАУКОВІ ВИПУСКИ?
Увійдіть на сайт

Потрібні Ім'я користувача/Пароль?
Зареєструйтеся

Для того, щоб мати можливість подавати статті до журналу та перевіряти поточний статус своїх подань необхідно увійти на сайт як зареєстрований користувач.

 

Керівництва для авторів

ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ СТАТЕЙ

 

Редакція болгарського журналу “ІДЕЇ” приймає до друку статті з філософії та філософських наук.

До редакції подають електронну версію рукопису статті на адресу: E-mail: Idei.filosofa@gmail.com

Текст має бути набраним у редакторі Word (формат rtf). Шрифт Arial Narrow, кегль 12. Обсяг статті до 40000 знаків з урахуванням пробілів. Матеріали можуть надсилатися болгарською, українською, словацькою, чеською, німецькою, французькою, російською або англійською мовами.

З огляду на технічні вимоги до верстки стаття структурується наступним чином:

НАЗВА СТАТТІ (шрифт Arial Narrow, жирний, розмір шрифту 12, великі літери, розміщення по центру)

Ініціали та Прізвище автора (шрифт Arial Narrow, жирний, розмір шрифту 12, розміщення по центру). (Ім’я та Прізвище автора англійською мовою обов’язково зазначається в анотації, яка виконується англійською мовою)

Науковий ступінь, вчене звання, посада, місце роботи автора (без скорочень), країна, адреса електронної пошти, ORCID (Open Researcher and Contributor ID) автора; якщо авторів декілька, відомості про кожного подаються окремими рядками; (шрифт Arial Narrow, напівжирний, розмір шрифту 12, розміщення по центру).

Анотації. Тези повинні містити достатню інформацію для визначення тематичного спрямування та оцінки значимості результатів представленого дослідження (шрифт Arial Narrow, розмір шрифту 12, по ширині). У перших рядках анотації мають бути позначені: прізвище, ім’я та по-батькові автора та назва статті. В кінці анотації подаються ключові слова (від трьох до дев’яти, шрифт Arial Narrow, розмір шрифту 12, по ширині).

Назва розділу (за бажанням автора, шрифт Arial Narrow, розмір шрифту 12, по ширині).

Текст статті (шрифт Arial Narrow, розмір шрифту 12, по ширині, без відступів з нового рядка). Якщо текст розбитий на розділи, новий розділ починається з нового рядка після заголовка без відступу.

Література та посилання а також References [шрифт Arial Narrow, розмір шрифту 12, по ширині] оформляються окремими списками. References оформляється згідно Гарвардського стилю (BSI), де джерела наведені у переліку «Література та посилання» кирилицею перекладаються спочатку англійською мовою, а потім у квадратних дужках ще й транслітеруються з мови оригіналу джерела. При наявності в переліку “Літератури та посилань латиномовних джерел – вони дублюються в References без транслітерації.

Програми для транслітерації:

для українських джерел http://www.slovnyk.ua/services/translit.php або http://translit.kh.ua/

для болгарських джерел – http://bg.translit.cc/

для російських джерел – http://translit.net/ru/bsi/

Малюнки та графіки мають бути виконані й роздруковані в чорно-білому варіанті. У статтю графічні об’єкти мають бути розміщені у форматі jpeg або gif з роздільною здатністю не менше ніж 300 dpi. Написи на рисунках виконують шрифтом Arial Narrow, основний кегль 9, заголовку – 10. Розміри рисунків не мають перевищувати основні параметри А5 формату. Усі об’єкти в простих рисунках, які зроблені у Word, мають бути обов’язково згруповані. Складні, багатооб’єктні рисунки з нашаруваннями готувати за допомогою графічних редакторів (CorelDraw, PhotoShop та ін.).

Таблиці подають як окремі об’єкти у форматі Word з розмірами, які не мають перевищувати основні параметри А5 формату. Шрифт Arial Narrow, основний кегль таблиці 9, заголовку – 10.

Анотації (обсяг не більше 250 слів (не більше 1 500 знаків)) до статті подаються: мовою, якою написана стаття, а також українською, англійською та російською мовами.

Для авторів, що не мають наукового ступеня, має подаватися й належним чином завірена рецензія наукового керівника, консультанта або іншого фахівця з обраної спеціальності, що має науковий ступінь доктора наук. Рецензія та остання сторінка статті з особистим підписом автора надсилаються до редакції у відсканованому вигляді.

Правила цитування та посилання на використані джерела

(згідно Гарвардського стилю (BSI))

Посилання на джерела слід зазначати у круглих дужках прізвищем автора, роком видання та сторінкою, на яку посилаєтесь, наприклад, “… у працях (Preston, 2008; Солнцев, 2013) …”, або “… на думку дослідника, ...” (Preston, 2008, p. 385). Камю (1990, c. 234) стверджував, що …

У джерелах, що мають декілька авторів, згадується лише перший автор, далі слідує “et al.” (“та ін.”.). Наприклад, праця таких авторів, як Carter, Morton, Duncan-Kemp and Redding:

Carter et al. (1989) discussed library search methods.

Посилання на джерела у формі посторінкових зносок не допускаються. У посторінкові зноски можна виносити лише авторські примітки (у виключному випадку).

 

Правила оформлення списку використаних джерел

1. У списку використаних джерел мають бути названі лише ті джерела, на які є посилання в тексті.

2. Джерела у списку літератури не мають повторюватися. Праці одного автора, опубліковані в один і той же рік, розміщуються в алфавітному порядку, виходячи з назв робіт (артиклі, що попереду стоять, не враховуються), з використанням букв a, b, c. після зазначення року публікації, наприклад:

Rahner, K. (1969a), “The Concept of Existential Philosophy in Heidegger”, transl. Andrew Tallon, Philosophy Today, 13, pp. 126-137.

Rahner, K. (1969b), Hearers of the Word,  Herder and Herder,New York, 180 p.

3. Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим твором або виписують з каталогів і бібліографічних покажчиків повністю без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв та ін.

4. Джерела у списку розміщувати необхідно в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків без нумерації.

Зразки посилань на літературні джерела

Для оформлення книг

Автор/и, редактори, перекладачі та ін. (прізвище кома ініціали) Рік видання, Заголовок. Відомості про видання (інформація про перевидання, номер видання, серія), Видавництво, Місце видання, Обсяг.

Важливо! При оформленні українсько-, російсько-, болгарськомовних джерел у списку References (тобто, їх повного перекладу на англійську мову), необхідно обов’язково додатково транслітерувати назву праці (заголовок, відомості, що відносяться до заголовку) з мови оригіналу [в квадратних дужках]

Приклади:

Література

References

Шпигельберг, Г. (2002), Феноменологическое движение. Историческое введение [пер. с англ., перевод группы авторов под ред. М. Лебедева, О. Никифорова (Ч. 3)], Логос, Москва, 2002, 680 с.

Spiegelberg, H. (2002), The Phenomenological movement. A Historical Introduction. Trans. from Eng. of group of authors under edited by М. Lebedew, O. Nikiforow (Part 3) [Fenomenologicheskoe dvizhenie. Istoricheskoe vvedenie [per. s angl., perevod gruppy avtorov pod red. M. Lebedeva, O. Nikiforova (Ch. 3)], Logos, Moscow, 680 p. [in Russian]

Purdy, V. L. (2009), The Christology of John Macquarrie, Peter Lang,New York, 345 p.

Purdy, V. L. (2009), The Christology of John Macquarrie, Peter Lang,New York, 345 p.

Райда, К. Ю. (2009), Екзистенціальна філософія. Традиція і перспективи, Видавець ПАРАПАН, Київ, 328 с.

Raida, K. Yu. (2009), Existential philosophy. Tradition and Prospect [Ekzystentsialna filosofiia. Tradytsiia i perspektyvy], Publisher Parapan, Kyiv, 2009, 328 p. [in Ukrainian]

 

Для оформлення статей або окремих глав із зазначенням різних авторів з книги або збірки

Автор/и, редактори, перекладачі та ін. (прізвище кома ініціали) Рік видання, "Заголовок статті: відомості, що відносяться до заголовка", Заголовок книги: відомості, відомості, що відносяться до заголовку, Видавництво, Місце видання, Місце розташування статті (сторінки).

Важливо! При оформленні українсько-, російсько-, болгарськомовного джерела на іншій мові після перекладу джерела (на англійську мову) в [квадратних дужках] вказується транслітероване українсько-, російсько-, болгарськомовне початкове джерело в тих самих межах оформлення англійською мовою.

Приклади:

Література

References

Randall, J. (1952), “The Ontology of Paul Tillich”, The Theology of Paul Tillich. Editors Charles W. Kegley, Robert W. Bretall.Macmillan,New York, pp. 132 – 163.

Randall, J. (1952), “The Ontology of Paul Tillich”, The Theology of Paul Tillich. Editors Charles W. Kegley, Robert W. Bretall.Macmillan,New York, pp. 132 – 163.

Шевченко, С. Л. (2012), “Проблема цінностей в теології П.Тілліха”, Теоретичні проблеми сучасної етики: Навчальний посібник [А. М. Єрмоленко, Г. Д. Ємельяненко, М. М. Кисельов, П. А. Кравченко, Я. В. Любивий, В. А. Малахов, К. Ю. Райда, С. Л. Шевченко], ПНПУ імені В. Г. Короленка, Полтава, c. 160 – 168.

Shevchenko, S. L. (2012), “A problem of values in Tillich’s theology”, Theoretical problems of modern ethics: train aid [А. N. Yermolenko, H. D. Jemeljanenko, N. N. Kiselev, P. A. Kravchenko, Ya. V. Lyubyvyi, V. А. Malakhov, C. Yu. Raida, S. L. Shevchenko] [“Problema tsinnostei v teolohii P.Tillikha”, Teoretychni problemy suchasnoi etyky: Navchalnyi posibnyk [A. M. Yermolenko, H. D. Yemelianenko, M. M. Kyselov, P. A. Kravchenko, Ia. V. Liubyvyi, V. A. Malakhov, K. Iu. Raida, S. L. Shevchenko]], Poltava National Korolenko Pedagogical University, Poltava, pp. 160 – 168. [in Ukrainian]

Бультман, Р. (2004), “Иисус Христос и мифология”. Пер. с нем. О. В. Боровая, Избранное: Вера и понимание, РОССПЭН, Москва, Т. 1 – 2., c. 211 – 248.

Bultmann, R. (2004), “Jesus Christ and mythology”. Trans. from German O. V. Borovaya, Select works: Faith and understanding [“Iisus Khristos i mifologiya”. Рer. s nem. O. V. Borovaya, Izbrannoe: Vera i ponimanie, Russian political encyclopedia, Moscow, Vol. 1 – 2., pp. 211 – 248. [in Russian]

Desmond, W. (2009), “Despoiling the Egyptians – Gently: Merold Westphal and Hegel”, Gazing Through a Prism Darkly: Reflections on Merold Westphal’s Hermeneutical Epistemology [B. Keith Putt, ed.], Fordham University Press,New York, pp. 20 – 34.

Desmond, W. (2009), “Despoiling the Egyptians – Gently: Merold Westphal and Hegel”, Gazing Through a Prism Darkly: Reflections on Merold Westphal’s Hermeneutical Epistemology [B. Keith Putt, ed.], Fordham University Press,New York:, pp. 20 – 34.

 

Для оформлення дисертацій

Автор (прізвище кома ініціали) Рік видання, Заголовок: dissertation, Видавництво, (якщо вказано), Місце написання, Обсяг.

Важливо! При оформленні українсько-, російсько-, болгарськомовного джерела на іншій мові (англійській) після Заголовку (перекладеного англійською мовою) в [квадратних дужках] вказується транслітерація українського (російського, болгарського) Заголовку з даними про вид джерела в англомовному перекладі усього джерела.

Приклади:

Література

References

Коначева, С. А. (2010), Хайдеггер и философская теология ХХ века, диссертация на соискание ученой степени доктора философских наук (специальность 09.00.03., история философии), Российский государственный гуманитарный университет,  Москва, 347 с.

Konacheva, S. A. (2010), Heidegger and philosophical theology of ХХ century: dissertation [Khaidegger i filosofskaya teologiya XX veka, dissertatsiya na soiskanie uchenoi stepeni doktora filosofskikh nauk (spetsial'nost' 09.00.03., istoriya filosofii)], Russian State University for the Humanities, Moscow, 347 p. [in Russian]

 

Для оформлення авторефератів дисертацій

Автор (прізвище кома ініціали) Рік видання, Заголовок: Author's abstract, Видавництво (якщо вказано), Місце написання, Обсяг.

Приклади:

Литература

References

Коначева, С. А.(2010), Хайдеггер и философская теология XX века, автореферат диссертации на соискание ученой степени доктора философских наук (специальность 09.00.03., история философии), Российский государственный гуманитарный университет, Москва, 2010, 45 с.

Konacheva, S. A. (2010), Heidegger and philosophical theology of ХХ century: Author's thesis [Khaidegger i filosofskaya teologiya XX veka, avtoreferat dissertatsii na soiskanie uchenoi stepeni doktora filosofskikh nauk (spetsial'nost' 09.00.03., istoriya filosofii)], Russian State University for the Humanities, Moscow, 45 p. [in Russian]

 

Для оформлення статей з газет або журналів

Автор/и (прізвище кома ініціали) Рік видання, “Заголовок статті: відомості, що стосуються заголовку”, Назва журналу, Номер випуску, Місце розташування статті (сторінки).

Важливо! При оформленні українсько-, російсько-, болгарськомовного джерела на іншій (англійській) мові після перекладу джерела відповідно до правил в [квадратних дужках] вказується транслітерація українсько-, російсько-, болгарськомовного початкового джерела в тих самих межах оформлення англійською мовою.

Приклади:

Література

References

Швирков, О. І. (2005), “Феномен штучних інтелектуальних систем: філософський погляд”, Мультиверсум. Філософський альманах, № 47, с. 23 – 29.

Shvyrkov, О. I. (2005), "Phenomenon of the artificial intellectual systems: philosophical look" [“Fenomen shtuchnykh intelektualnykh system: filosofskyi pohliad”], Multyversum. Philosophical almanac, No. 47, pp. 23 – 29. [in Ukrainian]

Мещеряков, А.Н. (2012), “Эволюция понятия “островная страна” в японской культуре”, Вопросы философии, № 8, с. 72 – 84.

Meshcheryakov, А.N. (2012), Evolution of concept "Island country" in the Japanese culture” [“Evolyutsiya ponyatiya “ostrovnaya strana” v yaponskoi kul'ture”], Questions of philosophy. No. 8, pp. 72 – 84. [in Russian]

Brown, N. (1965), “Theories of Creation in the Rig Veda”, Journal of the American Oriental Society, Vol. 85, No. 1 (Jan – Mar.), pp. 23 – 34.

Brown, N. (1965), “Theories of Creation in the Rig Veda”, Journal of the American Oriental Society, Vol. 85, No. 1 (Jan – Mar.), pp. 23 – 34.

 

Для оформлення джерел електронного ресурсу віддаленого доступу

Автор/и (прізвище кома ініціали) Рік видання (якщо є), “Заголовок”, available at: URL (без розділових знаків у кінці)

Важливо! При оформленні українсько-, російсько-, болгарськомовного джерела на іншій мові (англійській) після перекладу джерела відповідно до правил в [квадратних дужках] вказується транслітерація українсько-, російсько-, болгарськомовного початкового джерела в тих самих межах оформлення англійською мовою.

Приклади:

Література

References

Заграва, Е. (2003), “Сучасність і солідаризм”. Електронний ресурс. Режим доступу (28.03.2016): http://exlibris.org.ua/zahrava/solidarizm.html

Zahrava, E. (2003), “Contemporaneity and solidarizm” [“Suchasnist i solidaryzm”], viewed 28 March 2016, available at: http://exlibris.org.ua/zahrava/solidarizm.html [in Ukrainian]

Nairn, Т. (2008), “Globalisation and nationalism: the new deal”, viewed 28 March 2016, available at: http://www.opendemocracy.net/article/globalisation/institutions_government/nationalism_the_new_deal

Nairn, Т. (2008), “Globalisation and nationalism: the new deal”, viewed 28 March 2016, available at: http://www.opendemocracy.net/article/globalisation/institutions_government/nationalism_the_new_deal

 

 

Контакти:

Випускаючий редактор: Шевченко Сергій Леонідович

Тел.: 099-524-81-19

E-mail: Idei.filosofa@gmail.com


Взірець оформлення статті

 

ПАРАДОКС І ЕКЗИСТЕНЦІАЛЬНИЙ МЕТОД В ІНТЕРПРЕТАЦІЇ ГОВАРДА СЛЕЙТА

 

С. Л. Шевченко

кандидат філософських наук, докторант,

Інститут філософії імені Г. С. Сковороди НАН України 

idei.filosofa@gmail.com

ORCID 0000-0002-9713-3402

 

 

Анотация

Сергей Шевченко. Парадоксът и екзистенциалния метод в интерпретацията на Ховард Слейт. В статията се разглежда проблема за съотношението между екзистенциализма и теологията в творчеството на Ховард Александър Слейт. Основнто внимание е съсредоточено верху въпроса за включеността на екзистенциалистката методология в съвременната християнска теология, върху изследването на понятията "парадокс", "екзистенциална диалектика", "митотворчество". Анализират се работите на Ховард Слейт, в които той преосмисля теологическите позиции на С. Киркегор, Н. Бердяев, П. Тилих, Р. Булман и други известни представители на религиозната философия от екзистенциалното направление, провъзгласявайки при това необходимостта от “сбалансиран екзистенциален поход” към осъвременяването на християнството.

Ключови думи: екзистенциализъм; теология; екзистенциална диалектика; екзистенциален метод; парадокс; християнство; вяра.

Анотація

Сергій Шевченко. Парадокс і екзистенціальний метод в інтерпретації Говарда Слейта. В статті розглядається проблема співвідношення екзистенціалізму та теології в творчості Говарда Александера Слейта. Основна увага зосереджується на питанні включеності екзистенціалістської методології у сучасну християнську теологію, на дослідженні понять “парадокс”, “екзистенціальна діалектика”, “міфотворчість”. Аналізуються праці Говарда Слейта, у яких він переосмислює теологічну позицію С. К'єркегора, М. Бердяєва, П.Тілліха, Р. Бультмана та інших відомих представників релігійної філософії екзистенціального напрямку, проголошуючи при цьому необхідність застосування “збалансованого екзистенціального підходу" до осучаснення християнства.

Ключові слова: eкзистенціалізм; теологія; екзистенціальна діалектика; екзистенціальний метод; парадокс; християнство; віра.

 

Abstract

Sergij Shevchenko. Paradox and existential method in the interpretation of Howard Slaatte. The problem of the relation of existentialism and theology in the work of Howard Alexander is drain. Focused on the issue of inclusion of existentialist methodology in contemporary Christian theology, to study the concepts of "paradox", "existential dialectic", "myth-making". Analyzes the work of Howard Slaatte, in which he reinterprets the theological positions of Kierkegaard, Berdyaev, P.Tillich, R.Bultman and other well-known representatives of the religious philosophy of existential direction, while proclaiming the need for a "balanced existential approach" to modernizing Christianity.

Key words: existentialism; theology; existential dialectic method of existential paradox; Christianity; faith.

 

Аннотация

Шевченко Сергей Леонидович. Парадокс и экзистенциальный метод в интерпретации Говарда Слейта. В статье рассматривается проблема соотношения экзистенциализма и теологии в творчестве Говарда Александера Слейта. Основное внимание сосредоточено на вопросе включенности экзистенциалистской методологии в современную христианскую теологию, на исследовании понятий “парадокс”, “экзистенциальная диалектика”, “мифотворчество”. Анализируются работы Говарда Слейта, в которых он переосмысливает теологическую позицию  С. Кьеркегора, Н. Бердяева, П.Тиллиха, Р.Бультмана и других известных представителей религиозной философии экзистенциального направления, провозглашая при этом необходимость применения «сбалансированного экзистенциального подхода» к осовремениванию христианства.

Ключевые слова: экзистенциализм; теология; экзистенциальная диалектика; экзистенциальный метод; парадокс; христианство; вера.

 

Постановка проблеми. Ім’я Говарда Слейта, як філософіа й теолога, відоме далеко за межами американського континенту. Понад двадцять п’ять років він присвятив роботі в Університеті Маршалла (США), очолюючи кафедру філософії. Він є одним з найплідніших авторів – представників сучасних американських філософських та теологічних шкіл, а серед постатей екзистенціальної філософії й екзистенціальної теології (поряд з Дж. Маккуоррі та М. Вестфалем), чи не найкреативнішим й оригінальнішим мислителем. Серед великого числа його праць (понад 30 монографій), присвячених екзистенціалізму й теології, в контексті досліджуваної нами проблеми варто назвати такі видання: “Актуальність парадоксу: діалектика розуму-в-існуванні” (1968), “Парадокс екзистенціалістської теології” (1971), “Час і його закінчення: порівняльна екзистенціальна інтерпретація часу і есхатології” (1980), “Філософія Мартіна Гайдеґґера” (1983), “Розкриття своєї реальної самості: проповіді екзистенціальної релевантності” (1983), “Час, існування і доля: філософія часу Миколи Бердяєва” (1988), “Переоцінка К'єркегора” (1995), “Особистість, дух і етика: етика Миколи Бердяєва” (1997).

Коли в наш час прагнуть пояснити феномени віри, одкровення, воскресіння раціонально, Г. Слейт прямує зворотнім шляхом. Він не заперечує можливості розуму, але наголошує на його обмеженості (немічності) в тлумаченні трансцендентного поза сферою екзистенціального. Тобто, стосунки між людиною та Богом, на його думку, визначаються не в межах логічного детермінізму, а завдяки парадоксальній, абсурдній, непрямій комунікації між Я і Ти. У своїй позиції щодо означеної проблематики Слейт спирається в першу чергу на погляди Сьорена К’єркегора та Миколи Бердяєва, хоча й скрупульозному критичному аналізу у його працях піддаються ідеї та постаті Ісуса Христа, св. Павла, св. Августина, Блеза Паскаля, Карла Барта, Мартіна Гайдеґґера, Пауля Тілліха, Еміля Бруннера, Альбрехта Річля та багатьох інших представників теологічного та філософського екзистенціального та екзистенціалістського мислення. В умовах духовної кризи та переоцінки цінностей в християнському світі погляди Говарда Слейта є вкрай актуальними й злободенними. Метою даного дослідження стане спроба розглянути й проаналізувати поняття «парадоксу» та екзистенціального методу в розумінні Г.Слейта у його праці “Парадокс екзистенціалістської теології” (1971), яка є своєрідним продовженням іншої, не менш важливої його прації “Актуальність парадоксу: діалектика розуму-в-існуванні” (1968) (Див.: Слейт, 1968)….

Виклад основного матеріалу. Свою працю “Парадокс екзистенціалістської теології” Слейт присвячує діалектиці віри, яка, на його думку, й має стати підставою для розумного існування сучасної людини. Але саме таке існування, як засвідчує цей мислитель, насамперед, має узгоджуватись з феноменом парадоксу. Свого часу іще К'єркегор підкреслював парадоксальний характер існування і віри. Г. Слейт, переймаючи цю думку датського мислителя, у своїй праці розглядає детально феномен парадоксу в емпіричній, діалектичній (К'єркеґор, Барт, Тілліх) та екзистенціалістській філософії і теології (парадокс і екзистенціальна перспектива, парадокс і екзистенціальний метод, парадокс і екзистенціальні проблеми). Звертається він і до проблеми співвідношення парадоксу й Біблійної теології: парадокс і спокутне Євангеліє, парадокс і доктрина Нового Завіту тощо.

У вступі до даної праці Слейт наголошує на тому, що релігія людини є життєво важливою частиною її існування, що вона зачіпає багато аспектів її повсякденного життя, а отже, її віра може характеризуватися як самодостатній, але своєрідний метод мислення. Це твердження на перший погляд звучить як абсурдне, але з огляду на позицію Слейта (1971, р. XІІ), що “… ані знання, ані розум не можуть бути відділені від екзистенціальної суб'єктивності людини”, має певний сенс. Для нього парадокс Христа як Боголюдини додає особливої значущості парадоксу людського існування. У Христі абсолютне і відносне зустрілися…. Ось один парадокс, який дає новий вимір парадоксальному існуванню людини. "Християнство сповнене парадоксів, які інтелект не може зрозуміти; не тому, що християнство суперечить розуму і тому нерозумне, а тому що воно перебуває за межами розуму і, отже, піднесене” (Slaatte, 1971, p. XV).

У першій частині книги “Парадокс і сучасна теологія” глава перша присвячена дослідженню парадосу в емпіричній теології. За центральною проблемою розуму і одкровення на сьогоднішній день, на думку Слейта, криється давнє питання про те, що унікальний сенс біблійного одкровення може бути узгоджений з природною теологією або теїзмом, заснованих на філософському мисленні. Тут, безперечно, він має на увазі екзистенціальне мислення. Але перш ніж перейти до розгляду проблеми теології та парадоксу, Слейт (1971, р. 2) акцентує свою увагу на сучасних теологічних розробках, щоб забезпечити фон для подальшого розслідування основної проблеми. Він пише, що менш як століття тому німецький теолог Альбрехт Річль звернувся до проблеми історичності Ісуса так, щоб інтерпретувати віру в Христа як власне “ціннісне судження” про Ісуса. Згадує він і Фрідріха Шлейермахера, який систематизував емпіричний підхід в контексті сучасних проблем.

На відміну від природної теології, сучасні теологи, спираючись на виключність одкровення Біблії, закликали до примату віри і само-відкриття Бога. Ганс Мартенсен прагнув до злиття іманентного спокутного Євангелія з гегелівським раціоналізмом. Карл Барт започаткував революційні зміни в християнській думці його працею “Послання апостола Павла до римлян” (1918), а також коментарем до Послання до Римлян, який акцентував увагу на перевазі "Христа віри" і нівелюванні потреби людини у Слові та Благодаті. Барт відстоював примат особливого одкровення (Slaatte, 1971, р. 3).

На рубежі дев'ятнадцятого століття Шлейермахер побачив слабкі сторони гуманістичної тенденції, пов'язаної з деїзмом, а в інтересах підняття християнського богослов'я на ноги респектабельності, прагнув надати емпіричну основу релігійному мисленню, тим самим послабивши тип його раціональної структури. У цьому починанні Шлейермахер перебував під впливом не тільки пієтизму але й Канта, який підкреслював як найвизначальний у філософському мисленні примат моральної суб’єктивності. Але напів-пантеїстична "нова теологія" Шлейермахера і про-пантеїстичний раціональний монізм Геґеля, а також формалізм Канта, наскільки вони відрізнялися один від одного, настільки ж й сприяли спотворенню сенсу християнського одкровення…

Висновки. Таким  чином, Г. Слейт у своїх інтерпретаціях філософсько-теологічної спадщини Сьорена К’єркегора, Альбрехта Річля, Ганса Мартенсена, Фрідріха Шлейермахера, Рудольфа Отто, Ернста Трельча, Адольфа Гарнака, Карла Барта, Мартіна Бубера, Микола Бердяєва, Пауля Тілліха своєрідно вибудовує лінію розвитку екзистенціального методу, або ж підходу у розвитку християнської теології XIX-XX ст. Що стосується Тілліха і Бультмана, то внесок останніх у розвиток екзистенціальної теології Г. Слейт вбачає у “забезпеченні ними та новому, екзистенціальному тлумаченні керигми у контексті конкретного людського існування” та у “налагоджуванні комунікативного зв’язку з сьогоднішнім різновидом культурного Світогляду”, зокрема, й з світоглядом філософським. Барт, як це стверджує Г. Слейт, навпаки, намагався триматися осторонь від усіх філософських систем. Тілліх, усупереч Барту, вважав його позицію недоцільною, оскільки теологія, на його думку, у сучасному світі зобов’язана уособлювати комунікацію, що несе провозвістя з сучасним розумом (свідомістю людей), а не, винятково з церковною теологічною ієрархією.

 

Література та посилання

 

Bultmann, R. (1955), New Testament Theology, Vol.ІI, Scribner's Sons, New York, 278 p.

Bultmann, R. (1956), Primitive Christianity in its contemporary setting. Meridian Books, New York, 240 р.

Bultmann, R. (1958), Jesus and the Word, Charles Scribner’s Sons, New York, 223 р.

Kierkegaard, S. (1958), Edifying discourses: a selection [edited with an Introduction by Paul L. Holmer, translated by David F. and Lilian Marvin Swenson]. New York: Harper & Brothers, 1958, 296 p.

Kierkegaard, S. (1959), The Journals of Kierkegaard [ed. Robert Bretall, trans. Alexander Dru], Harper & Brothers,New York, 254 p.

Slaatte, H. A. (1962), Time and its end: A Comparative Existential Interpretation of Time and Eschatology, Vantage Press, New York, 297 p.

Slaatte, H. A. (1968), The pertinence of the paradox: the dialectics of reason-in-existence, Humanities Press, New York, 268 p.

Slaatte, H. A. (1971), The paradox of existentialist theology, Humanities Press,New York, 254 p.

Горбань, Р. А.  (2014), Есхатологічна перспектива історії в інтерпретації Миколи Бердяєва: монографія, Нова Зоря, Івано-Франківськ, 280 с.

Райда, К. Ю. (1998), Історико-філософське дослідження постекзистенціалістського мислення, Український Центр духовної культури, Київ, 216 с. 

Райда, К. Ю. (2009), Екзистенціальна філософія. Традиція і перспективи, Видавець ПАРАПАН, Київ, 328 с.

Титаренко, С. А. (2006), Специфика религиозной философии Н.А. Бердяева, Изд-во Рост, ун-та, Ростов на Дону, 288 с..

 

References

 

Bultmann, R. (1955), New Testament Theology, Vol.ІI, Scribner's Sons, New York, 278 p.

Bultmann, R. (1956), Primitive Christianity in its contemporary setting. Meridian Books, New York, 240 р.

Bultmann, R. (1958), Jesus and the Word, Charles Scribner’s Sons, New York, 223 р.

Horban,R. А. (2014), Eschatology prospect of history inBerdyaev’s interpretation: monograph [Eskhatolohichna perspektyva istorii v interpretatsii Mykoly Berdiaieva: monohrafiia], New Star, Ivano-Frankivsk, 280 p.[in Ukrainian] 

Kierkegaard, S. (1958), Edifying discourses: a selection [edited with an Introduction by Paul L. Holmer, translated by David F. and Lilian Marvin Swenson].New York: Harper & Brothers, 1958, 296 p.

Kierkegaard, S. (1959), The Journals of Kierkegaard [ed. Robert Bretall, trans. Alexander Dru], Harper & Brothers,New York, 254 p.

Raida, K. Yu. (1998), Historical and philosophical research of postexistential thinking [Istoryko-filosofski doslidzhennia postekzystentsialistskoho myslennia], Ukrainian Center of spiritual culture, Kyiv, 216 p.[in Ukrainian] 

Raida, K. Yu. (2009), Existential philosophy. Tradition and Prospect [Ekzystentsialna filosofiia. Tradytsiia i perspektyvy], Publisher Parapan, Kyiv, 2009, 328 p. [in Ukrainian]

Slaatte, H. A. (1962), Time and its end: A Comparative Existential Interpretation of Time and Eschatology, Vantage Press, New York, 297 p.

Slaatte, H. A. (1968), The pertinence of the paradox: the dialectics of reason-in-existence, Humanities Press, New York, 268 p.

Slaatte, H. A. (1971), The paradox of existentialist theology, Humanities Press,New York, 254 p.

Titarenko, S. А. (2006), Specific of Berdyaevs religious philosophy [Spetsifika religioznoi filosofii N.A. Berdyaeva], Rostov University Publisher, Rostov-on-Don , 288 p. [in Russian]

 

 

© Сергій Леонідович Шевченко

 

Положення про авторські права

Оскільки часопис "ІДЕЇ" належить до переліку "відкритих журналів", за умови позитивних результатів рецензування авторського тексту та рішення редколегії про опублікування статті з автором укладається «Авторський ліцензійний договір», у якому у відповідності до чинного законодавства та норм закону про інтелектуальну власність юридично обумовлюється можливість розміщення його статті в міжнародних наукометричних базах.

                                            

Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Без Похідних 4.0 Міжнародна Публічна Ліцензія

Шляхом здійснення Ліцензованих Прав (визначені нижче), Ви приймаєте і погоджуєтесь виконувати умови та правила цієї Публічної Ліцензії Creative Commons “Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Без Похідних 4.0 Міжнародна” («Публічна Ліцензія»). Якщо ця Публічна Ліцензія може вважатися договором, Вам, за прийняття Вами цих умов, надаються Ліцензовані Права і Ліцензіар надає Вам такі права в обмін на вигоди, котрі Ліцензіар отримує, роблячи Ліцензований Матеріал доступним на цих умовах.

Стаття 1 - Визначення.

  1. Адаптований Матеріал – матеріал, що охороняється Авторським і/або Подібними Правами, що є похідним від, або заснований на Ліцензованому Матеріалі, і в якому Ліцензований Матеріал перекладено, упорядковано, перероблено, чи іншим чином змінено у спосіб, що потребує отримання дозволу від Ліцензіара як суб’єкта Авторського і/або Подібних Прав. Для потреб цієї Публічної Ліцензії, у разі, якщо Ліцензованим Матеріалом є музичний твір, виконання або фонограма, Адаптований Матеріал буде завжди виникати, коли Ліцензований Матеріал синхронізується у часі з рухомим зображенням.
  2. Авторське і Подібні Права – авторське і/або подібні права, пов’язані з авторським правом включаючи, але не обмежуючись, правами на виконання, передачі (програми) організацій мовлення, фонограми, та Правами Sui Generis на Бази Даних, незалежно від того як такі права називаються, або класифікуються. Для потреб цієї Публічної Ліцензії, права, перелічені в Статті 2(b)(1)-(2), не є Авторським і Подібними Правами.
  3. Технічні Засоби Захисту – засоби, які заборонено обходити за відсутності належних повноважень, відповідно до законів, спрямованих на виконання зобов’язань відповідно до Статті 11 Договору ВОІВ про авторське право від 20.12.1996 р., та/або подібних міжнародних угод.
  4. Винятки та Обмеження – добросовісне використання (fair use і fair dealing), і/або будь-які інші винятки або обмеження з Авторського і Подібних Прав, що застосовні до використання Вами Ліцензованого Матеріалу.
  5. Ліцензований Матеріал – художній або літературний твір, база даних, або інший матеріал до якого Ліцензіар застосував цю Публічну Ліцензію.
  6. Ліцензовані Права – права надані Вам на умовах та правилах цієї Публічної Ліцензії, що обмежуються Авторським і Подібними Правами, котрі поширюються на використання Вами Ліцензованого Матеріалу, і на які Ліцензіар має право надавати ліцензію.
  7. Ліцензіар – фізична особа (фізичні особи) або юридична особа (юридичні особи), що надають права за цією Публічною Ліцензією.
  8. Некомерційна – головним чином не призначена для, або не спрямована на отримання комерційної вигоди, або грошової компенсації. Для цілей цієї Публічної Ліцензії, обмін Ліцензованого Матеріалу на інший об'єкт Авторського і Подібних Прав засобами цифрового обміну файлами, або іншими аналогічними засобами є Некомерційним, якщо такий обмін не передбачає виплати грошової компенсації у зв'язку із зазначеним обміном.
  9. Поширення – подання Матеріалу публіці будь-якими способами, або засобами, які вимагають дозволу відповідно до Ліцензованих Прав, таких, як відтворення, публічний показ, публічне виконання, розповсюдження, імпорт примірників Матеріалу, подання матеріалу до загального відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до Матеріалу з будь-якого місця і у будь-який час за їх власним вибором.
  10. Права Sui Generis на Бази Даних – права, відмінні від авторського права, встановлені Директивою 96/9 ЄС Європейського Парламенту та Ради від 11.03.1996 року про правову охорону баз даних, із змінами та/або доповненнями, та інші рівнозначні по суті права в будь-де в світі.
  11. Ви – фізична, чи юридична особа, яка здійснює Ліцензовані Права відповідно до умов даної Публічної Ліцензії. Поняття Ваш має відповідні до тексту значення.

Стаття 2 - Предмет.

  1. Надання Ліцензії.
    1. Відповідно до умов та правил цієї Публічної Ліцензії, Ліцензіар надає Вам дійсну на території всього світу, безоплатну, без права видавати субліцензії, невиключну, безвідкличну ліцензію на здійснення Ліцензованих Прав стосовно Ліцензованого Матеріалу шляхом:
      1. відтворення і Поширення Ліцензованого Матеріалу, як в цілому, так і його частини, виключно для Некомерційних потреб; і
      2. створення і відтворення, але не Поширення Адаптованого Матеріалу виключно для Некомерційних потреб.
    2. Винятки та Обмеження. Для уникнення непорозумінь, якщо Винятки та Обмеження застосовуються до Вашого використання, то ця Публічна Ліцензія не застосовується і Ви не зобов’язані дотримуватися її умов і правил.
    3. Строк. Строк дії цієї Публічної Ліцензії зазначено в Статті 6(a).
    4. Носії та формати; дозволені технічні модифікації. Ліцензіар дозволяє Вам здійснювати Ліцензовані Права стосовно будь-яких носіїв і форматів, як вже відомих, так і таких, що будуть створені у майбутньому, а також проводити необхідні для цього технічні модифікації. Ліцензіар відмовляється від та/або погоджується не використовувати будь-які права чи повноваження для заборони Вам проводити технологічні модифікації необхідні для здійснення Ліцензованих Прав, включаючи технічні модифікації, необхідні для обходу Технічних Засобів Захисту. У розумінні цієї Публічної Ліцензії здійснення модифікацій, дозволених цією Статтею 2(a)(4), саме по собі не є створенням Адаптованого Матеріалу.
    5. Наступні отримувачі (Downstream recipients).
      1. Оферта Ліцензіара – Ліцензований Матеріал. Кожний отримувач Ліцензованого Матеріалу автоматично отримує від Ліцензіара оферту здійснювати Ліцензовані Права на умовах та правилах цієї Публічної Ліцензії.
      2. Заборона подальших обмежень. Ви не можете пропонувати або накладати будь-які додаткові або інші умови чи правила на, або застосовувати будь-які Технічні Засоби Захисту стосовно Ліцензованого Матеріалу якщо такі дії обмежують можливість здійснення Ліцензованих Прав будь-яким отримувачем Ліцензованого Матеріалу.
    6. Відсутність схвалення і підтримки. Ніщо в цій Публічній Ліцензії не є, або не може вважатись дозволом стверджувати чи припускати, що Ви, або Ваше використання Ліцензованого Матеріалу, пов’язані з, спонсоровані, підтримані, або отримали офіційний статус від Ліцензіара або інших осіб, визначених як такі, що мають згадуватися як автори як зазначено в Статті 3(a)(1)(A)(i).
  2. Інші права.

    1. Особисті немайнові права, такі як право на цілісність твору, не ліцензуються за цією Публічною Ліцензією, так само як права на недоторканість приватного життя і/або інші подібні особисті немайнові права; та, наскільки це можливо, Ліцензіар відмовляється від та/або погоджується не здійснювати будь-які такі належні Ліцензіару права в мірі, що необхідна для того, щоб дозволити Вам здійснювати Ліцензовані Права, але не іншим чином.
    2. Права на патенти і торговельні марки не ліцензуються за цією Публічною Ліцензією.
    3. Наскільки це можливо, Ліцензіар відмовляється від будь-якого права на отримання від Вас винагороди (роялті) за здійснення Ліцензованих Прав, як безпосередньо, так і через організацію колективного управління за добровільною, або законодавчо встановленою, з можливістю відмови від неї, або примусовою схемою ліцензування. В усіх інших випадках Ліцензіар залишає за собою будь-яке право отримувати таку винагороду (роялті), включаючи випадки, коли Ліцензований Матеріал використовується для інших, ніж Некомерційні, потреб.

Стаття 3 – Умови Ліцензії.

Здійснення Вами Ліцензованих Прав повинне відбуватись виключно за дотримання наступних умов.

  1. Зазначення Авторства.

    1. Якщо Ви Поширюєте Ліцензований Матеріал, Ви повинні:

      1. зберегти наступне, якщо воно було надане Ліцензіаром з Ліцензованим Матеріалом:
        1. зазначення творця (-ів) Ліцензованого Матеріалу і будь-яких інших осіб, визначених як такі, що мають бути згадані, будь-яким розумним шляхом, визначеним Ліцензіаром (включаючи псевдонім, якщо такий обрано);
        2. повідомлення про авторське право;
        3. повідомлення стосовно цієї Публічної Ліцензії;
        4. повідомлення стосовно відмови від гарантій;
        5. Уніфікований Ідентифікатор Ресурсів або гіперпосилання на Ліцензований Матеріал, наскільки це розумно може бути здійснено;
      2. зазначити якщо Ви модифікували Ліцензований Матеріал і зберегти вказівки стосовно будь-яких попередніх модифікацій; і
      3. зазначити, що Ліцензований Матеріал ліцензується за цією Публічною Ліцензією, і надати її текст або Уніфікований Ідентифікатор Ресурсів або гіперпосилання на цю Публічну Ліцензію.
      Для уникнення непорозумінь, за умовами цієї Публічної Ліцензії Вам не дозволяється Поширювати Адаптований Матеріал.
    2. Ви можете виконати умови Статті 3(a)(1) будь-яким розумним чином враховуючи носій, шляхи і умови, за яких Ви Поширюєте Ліцензований Матеріал. Наприклад, може бути розумно виконати такі умови шляхом зазначення Уніфікованого Ідентифікатора Ресурсів або гіперпосилання на ресурс, що містить необхідну інформацію.
    3. У разі наявності відповідної вимоги Ліцензіара, Ви повинні видалити будь-яку інформацію, визначену Статтею 3(a)(1)(A), наскільки це розумно можливо.

Стаття 4 - Права Sui Generis на Бази Даних.

Якщо Ліцензовані Права включають Права Sui Generis на Бази Даних, що застосовуються до використання Вами Ліцензованого Матеріалу:

  1. для уникнення непорозумінь, Стаття 2(a)(1) надає Вам право вилучати, використовувати, відтворювати і Поширювати весь, або значну частину вмісту бази даних виключно з Некомерційною метою, і якщо Ви не Поширюєте Адаптований Матеріал;
  2. якщо Ви включаєте весь або значну частину вмісту бази даних до бази даних, на яку Ви маєте Права Sui Generis на Бази Даних, то база даних, на яку Ви маєте Права Sui Generis на Бази Даних (але не окремі частини її вмісту) є Адаптованим Матеріалом; і
  3. Ви повинні виконувати умови Статті 3(a) якщо Ви Поширюєте весь або значну частину вмісту бази даних.

Для уникнення непорозумінь, ця Стаття 4, у разі, якщо Ліцензовані Права включають інші Авторське і Подібні Права, доповнює і не замінює собою Ваші обов’язки за цією Публічною Ліцензією.

Стаття 5 – Відмова від Гарантій і Обмеження Відповідальності.

  1. Якщо інше окремо не зазначено Ліцензіаром, то, наскільки це можливо, Ліцензіар надає Ліцензований Матеріал «як є» і «як доступний», і не надає жодних гарантій будь-якого роду стосовно Ліцензованого Матеріалу, як прямих, так і таких, що можуть матися на увазі, чи гарантій іншого роду. Це включає, але не обмежується: гарантії стосовно назви, придатності для продажу, придатності для певної мети, відсутності порушень прав, відсутності прихованих чи інших дефектів, точності, чи наявності або відсутності помилок, відомих чи таких, що можуть бути виявлені. У разі, якщо відмови від гарантій не дозволені повністю або частково, ця відмова від гарантій може не застосовуватись до Вас.
  2. На скільки це можливо, ні за яких обставин Ліцензіар не буде відповідальний перед Вами з будь-яких правових підстав (включаючи, але не обмежуючись, недбалість) або якимось іншим чином за будь-які прямі, особливі, непрямі, випадкові, побічні, штрафні, чи інші витрати чи збитки, що виникли з цієї Публічної Ліцензії або використання Ліцензованого Матеріалу, навіть якщо Ліцензіар був повідомлений про можливість виникнення таких витрат чи збитків. Дане обмеження може не застосовуватись до Вас якщо обмеження відповідальності частково або повністю не дозволене законодавством.
  1. Вищенаведена відмова від гарантій і обмеження відповідальності повинна тлумачитися таким чином, щоб, наскільки це можливо, найбільш точно відповідати повній відмові від будь-якої відповідальності Ліцензіара.

Стаття 6 – Термін і припинення дії.

  1. Ця Публічна Ліцензія діє протягом всього строку дії ліцензованих за нею Авторського і Подібних Прав. В той же час, якщо Ви не дотримаєтеся умов цієї Публічної Ліцензії, то Ваші права за цією Публічною Ліцензією автоматично припиняють діяти.
  2. Якщо ваше право використовувати Ліцензований Матеріал було припинене згідно Статті 6(a), воно поновлюється:

    1. автоматично в день усунення порушення, за умови, що таке порушення усунене протягом 30 днів з моменту, коли Ви дізнались про нього; або
    2. після окремого поновлення Ліцензіаром.
    Для уникнення непорозумінь, ця Стаття 6(b) не обмежує права Ліцензіара звернутися до судових органів для захисту своїх прав у зв’язку з Вашими порушеннями умов цієї Публічної Ліцензії.
  3. Для уникнення непорозумінь, Ліцензіар має право також пропонувати Ліцензований Матеріал на інших умовах чи правилах, або припинити розповсюджувати Ліцензований Матеріал в будь-який час; в той же час, такі його дії не припиняють дії цієї Публічної Ліцензії.
  4. Статті 1, 5, 6, 7 і 8 продовжують діяти і після припинення дії цієї Публічної Ліцензії.

Стаття 7 — Інші правила та умови.

  1. Ліцензіар не повинен бути зв'язаним жодними додатковими або іншими правилами чи умовами, доведеними Вами до його відома, якщо вони не були чітко окремо узгоджені.
  2. Будь-які домовленості, заяви чи угоди щодо Ліцензованого Матеріалу, не вказані тут, є відокремленими і не залежними від умов та правил цієї Публічної Ліцензії.

Стаття 8 — Тлумачення.

  1. Щоб уникнути непорозумінь, ця Публічна Ліцензія не може бути витлумачена у спосіб, який обмежує, забороняє або накладає інші умови на будь-яке використання Ліцензованого Матеріалу, яке може бути законно здійснене без дозволу згідно цієї Публічної Ліцензії.
  2. Наскільки це можливо, якщо будь-яке положення цієї Публічної Ліцензії вважається таким, що не має законної сили, воно повинне бути автоматично зміненим у мірі, мінімально необхідній для того, щоб це положення набуло законної сили. Якщо це положення не може бути зміненим, воно повинне бути виключеним з цієї Публічної Ліцензії, не впливаючи на законну силу та інші умови та правила цієї Публічної Ліцензії.
  3. Не можна відмовитися від будь-якого правила або умови цієї Публічної Ліцензії, і жодне невиконання не може бути прийнятним, якщо це не було чітко узгоджено з Ліцензіаром.
  4. Ніщо в цій Публічній Ліцензії не є і не може бути витлумачено як обмеження, або відмова від будь-яких привілеїв та імунітетів, які застосовуються до Ліцензіара або до Вас, включно з процесуальними, у будь-якій юрисдикції.


 

 

 

Положення про конфіденційність

“ІДЕЇ. Філософський часопис. Спеціальні наукові випуски” є журналом відкритого доступу. Всі статті вільні для перегляду, читання, завантаження на інтернет-ресурсах міжнародних наукометризних баз та друку у відповідності до укладених з авторами ліцензійних угод.