Філософія порожнечі в «Малій сутрі про порожнечу».

Anastasia Strelkova

Анотація


Стаття присвячена дослідженню ідей буддійської філософії порожнечі в ранньобуддійській традиції. На матеріалі «Малої сутри про порожнечу» (палі Cūḷasuññata-sutta, кит. Сяо кун цзин 小 空 經) автор показує, що «порожнеча понять» як один з трьох аспектів  загальнобуддійської філософії порожнечі присутній (у вигляді «практики порожнечі» - кит. Сін кун 行 空) і відіграє важливу роль вже в текстах палійського канону, а не тільки в буддизмі махаяни. У статті наводиться коментований переклад китайської версії «Малої сутри про порожнечу».

Ключові слова


буддизм; «Мала сутра про порожнечу»; порожнеча, практика порожнечі; медитація; безпредметне самадхі, шуньята, анімітта

Повний текст:

PDF

Посилання


«Мала сутра про порожнечу» входить під №121 до Majjhimanikāya (одного з п'яти відділень Кошика Сутт палійського канону). Їй відповідає сутра №190 в китайській Madhyamāgama (中阿含經).

Палійське suññatā-vihāra(«оселя порожнечі») китайською передавали також як «самадгі порожнечі» 空三昧(кун саньмей).

Choong Mun-keat (Wei-keat). The Notion of Emptiness in Early Buddhism. – Dehli: Motilal Banarsidass Publishers Private Ltd., 1999. – 132 p.

The Lesser Discourse on Emptiness // The Collection of the Middle Length Sayings / transl. from the Pali by I.B. Horner. – Vol. III. – Oxford: The Pali Text Society, 1955. – P. 147–162.

Cū a-suññata Sutta: The Lesser Discourse on Emptiness // A Treasury of the Buddha's Words. Discourses from the Middle Collection / transl. by Ven. Nyanamoli Thera; ed. by Phra Khantipalo. – Bangkok: Mahamakut Rajavidyalaya Press, 1977. (www.budsas.org/ebud/ebsut016.htm)

Cū asuññata Sutta: The Shorter Discourse on Voidness // The Middle Length ḷ Discourses of the Buddha. A New Translation of the Majjhima Nikāya / Translated by Bhikkhu Ña amoli, translation edited and revised by Bhikkhu Bodhi. – Kandy, Sri Lanka: Buddhist Publication Society, 1995. – P. 965–970.

Ми працювали з електронною версією першого видання перекладу Ньянамолі [5].

Cū a-suññata Sutta: The Lesser Discourse on Emptiness / transl. by Thanissaro Bhikkhu // Access to Insight. – 2012. (www.accesstoinsight.org/tipitaka/mn/mn.121.than.html)

Piya T. Cū asuññata-sutta // The Living Word of the Buddha SD. – 2006. – Vol. 11. – №3. – С. 37–50. (www.dharmafarer.org)

Skilling P. Mahāsūtras: Great Discourses of the Buddha. – Vol. I, Texts. Critical editions of the Tibetan Mahāsūtras with Pāli and Sanskrit counterparts as available. – Oxford: The Pali Text Society, 1994. – 885 p.

Skilling P. Mahāsūtras: Great Discourses of the Buddha. – Vol. II, Parts I & II. – Oxford: The Pali Text Society, 1997. – 670 p.

Короткая сутра о пустотности // Орлов А. Читтаматра. Миф и реальность. – М.: Шечен, 2005. – С. 557–562.

Чжун ахань цзін 中阿含經(яп. Тҗ -аґонґьō, санскр. Madhyamāgama) // Тайсьō сінсҗ Дайдзōкьō 大正新脩大藏經. – Т. 1. – № 26. – С. 421–809.

Cū asuññatasutta // World Tipiaka Edition. – Vol. 11. (http://studies.worldtipitaka.org)

За часів написання сутри в давній Індії не було юридичного поняття «країни». Уявлення про «країну» було пов'язане радше з поняттям janapada, тобто не жорстко визначений культурний регіон, утворений завдяки регіональним та родoвим зв'язкам (докладніше див.: Морі Сьōдзі 森章司, Канеко Йосіо 金子芳夫 . Парі буттен-ні міру janapada та ra ha (Поняття janapada та ra ha у текстах буддійського канону) パーリ仏典に見る janapada とra ha // Ґенсі буккьō сейтен сірьō-ні йору Сякусон-ден-но кенк (Дослідження біографії Будди Шак'ямуні на метеріалах канонічних текстів раннього буддизму) 原始仏教聖典資料による釈尊伝の研究. – Токіо: Т ō ґакудзюцу кенк дзьо, 2008. – С. 130 (www.sakya-muni.jp)).

«Палац матері Міґари» 鹿子母堂 (палі Migāra-mātu-pāsāda, санскр. M gāra-māt -prāsāda) – це назва монастиря, зведеного у парку Пуббарама (Pubbārāma), розташованому за межами міста Шравасті (палі Sāvatthi), за його східною брамою. Його збудувала заможна мирянка на ім'я Вісакха (Visākhā), яку вважають головною ученицею Будди серед жінок-мирянок. Міґара (Migāra) – це ім'я батька її чоловіка, який, вдячний їй за своє навернення у буддизм, визнав її своєю матір'ю, скуштувавши на знак цього молоко з її грудей. Після цього Вісакху почали називати «матір'ю Міґари» (палі Migāramātu, санскр. M gāra-māt ). Одного разу під час відвідин буддійського монастиря вона забула там надзвичайного дорогу коштовність. Однак виявивши це, вона вирішила відтоді не носити її, а продати, і на ці кошти збудувала розкішний монастир (при чому, оскільки у місті не виявилося нікого, достатньо заможного, аби купити цю коштовність, вона сама ж і викупила її). Розповідають, що його будівля була двоповерховою і на кожному поверсі вміщувалося по п'ятсот рясно оздоблених кімнат, а дах був увінчаний верхівкою з чистого золота, яка могла вмістити шістдесят глечиків для води (Malalasekera G.P.Dictionary of Pāli proper names. – Vol. II: N–H. – London: John Murray, 1938. – P. 628).

Надвечір'я 晡時(кит. бу ши) – час з третьої до п'ятої години опівдні.

Пор. варіанти перекладу з палі: «the single state (of non-voidness) dependent on (the presence of) the community of bhikkhus» (Ньянамолі); «the singleness based on the community of monks» (Тханіссаро).

У палійському тексті два останні речення і початок наступного відсутні, тому палійський відповідник цього кліше див. нижче.

«Ліс» (палі arañña) – так називали не лише ліс, а й будь-яке безлюдне місце, звільнене від мирської маячні.

Палі: «So ‘suññamida saññāgata gāmasaññāyā'ti pajānāti, ‘suññamida saññāgata manussasaññāyā'ti pajānāti». Тобто у китайському тексті не звучить слово saññāgata– «mode of perception» (Тханіссаро), «field of perception» (Ньянамолі), також пор. «perceptible, the world of sense» (Rhys Davids T.W., Stede W.The Pali Text Society's Pali-English Dictionary. – London: The Pali Text Society. – 1952. – Vol. IV. – P. 129).

Турботи 疲勞(кит. пі лао, палі darathā) – англійською з палі перекладають як «disturbances» (Ньянамолі, Тханіссаро). Розум опиняється зумовленим «знаками», «формами» у той чи інший спосіб. Зумовленість же є причиною страждання. Відтак і процеси, пов'язані зі сприйняттям схарактеризовано як болісні, негативні (Васубандгу в «Абгідгармакоші» називає сприйняття «хворобою», «наривом», «скалкою»).

У палійському тексті речення переставлено: перше з речень у лапках іде останнім (так само всюди по тексту, де фігурує це кліше).

У китайському тексті не звучить слово avakkanti – «вхід», «входження», «занурення». Це речення, як у китайському, так і в палійському варіанті є кліше, яке повторюється без змін наприкінці кожного абзацу (хоча в перекладі з палі воно звучить дещо інакше: «yathābhuccā avipallatthā parisuddhā suññatāvakkanti bhavati (це занурення у справжню, невикривлену, чисту порожнечу)». Лише коли його вжито востаннє, у палійському варіанті трапляється цікава зміна: «Evampissa esā, ānanda, yathābhuccā avipallatthā parisuddhā paramānuttarā suññatāvakkanti bhavati» – порожнечу схарактеризовано не лише як «справжню, невикривлену та чисту», а й як «найвищу та неперевершену».

В оригіналі тут повтор: це і наступне речення ідентичні двом реченням вище по тексту абзацу.

У палійському тексті тут вставлено аналогічний абзац про nevasaññānāsaññāyatana – «сприйняття царини не-сприйняття і не не-сприйняття». У китайському тексті цієї стадії окремо не зазначено: мало б бути 非想非非想處想 (або ж 非有想非無想處想 – сприйняття царини «не наявності сприйняття і не відсутності сприйняття»).

Можна розглядати різні варіанти перекладу цього важливого терміну: «безпредметне/беззнакове зосередження (самадгі) свідомості (розуму)» (пор. «signless concentration of mind» (Ньянамолі), «theme-less concentration of awareness» (Тханіссаро)) або, в китайському варіанті, навіть «зосередження розуму без будь-якого сприйняття», «зосередження розуму, де будь-які форми сприйняття відсутні» (пор. «mind-concentration of non-perception» [3, 71]). Так чи інакше, йдеться про недискурсивне зосередження свідомості, не обмежене певним предметом, формою (nimitta, 想). Коли фактично ніякого сприйняття не відбувається: немає ані сприйняття, ані його предмету.

Варіанти перекладу див. нижче.

Пор. варіанти перекладу з палі: «is conditioned and mentally produced» (Ньянамолі), «is fabricated & mentally fashioned» (Тханіссаро). Тобто є не моїм мисленням, а лише продуктом мого мислення, адже його було запроваджено штучно.

Або «він знає істину (реальність як вона є)» (知如眞). Граматична структура китайського речення дозволяє так перекласти цей вислів, але в палійському джерелі такої фрази немає.

Пор. варіанти перекладу з палі (imameva kāya pa icca sa āyatanika jīvitapaccayā): «life as its condition dependent on this body with its six bases» (Ньянамолі); «six sensory spheres, dependent on this very body with life as its condition» (Тханіссаро).

На палі не «татхаґати», а «sama ā vā brāhma ā».

У палійському тексті кліше дещо змінено (див. примітку про це кліше вище).

У палійському тексті – лише Ананда.

Стандартна прикінцева формула 歡喜奉行(кит. хуань сі фен сін). М. Бінґенгаймер відзначає, що сучасні дослідники пропонують два варіанти тлумачення сполучення «奉行»: «чинити у відповідності» (to practice / act in accordance) та «пам'ятати, тримати в голові» (to remember / bear in mind), при чому саме останній, на його думку, є ближчим до задуму індійського оригіналу (йому часто відповідає корінь √dh «тримати», «утримувати» і не втрачати). Сам він, принаймні щодо літератури Аґам, схиляється до компромісного варіанту «пам'ятати та чинити у відповідності до» (remember and act accordingly). Цьому питанню він присвячує цілий розділ у своїй книзі, докладніше див.: Bingenheimer M. Studies in Āgama Literature. With Special Reference to the Shorter Chinese Sa yuktāgama. – Taipei (Taiwan): Shin Wen Feng Print Co., 2011. – P. 51–56.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.