Імітації пострадянського мегаполісу: симулякри і гіперреальність.

Maryna Prepotenska

Анотація


Сучасні мегаполіси концентрують основні цивілізаційні ресурси і проекти, але велике місто – це не тільки «конструкторське бюро», але й, насамперед – люди, їхнє світосприйняття і життєві стратегії. Дослідження природи людини мегаполісу, специфіки її комунікації з світом міста – актуальнефілософсько-антропологічне завдання, адже  саме  людина  міста  –  головний  соціальний  актор  сучасності.  Особливу трансформацію  зазнають  сьогодні  пострадянські  міста в  атмосфері  деідеологізації, нарощуванні  культу  споживання,  невпевненості  у  завтрашньому  дні,  загальної нестабільності. Очевидним є й такий парадокс світосприйняття городян, як «ілюзорність» буття.  Це  пояснюється  знеціненням  багатьох  базових  етичних  сфер  життя,  заміною  їх імітаціями, симулякрами під диктатом комерціалізації життя. Симулякри  трактуються  як  «продукти»  імітаційного  процесу  в  міському  «суспільстві спектаклю»,  що  створюють  гіперреальність,  спотворює природу  людини  і  порушує гармонію її духовно-душевного і фізичного стану. Найбільш типові імітації: імітації любові, пасіонарності,  спілкування,  багатства  і  злиднів.  Поверхневе  спілкування,  інтенсивний темпоритм  міста,  пріоритет  матеріального  над  духовним,  бажання  швидких  задоволень створюють псевдо-зразки любовних відносин, підтримувані в медійному просторі і мас -культурі.  Наслідок  цього  –  екзистенціальне  вихолощення,  самотність  у  натовпі.  Поспіх, навішування  ярликів  і  рефлексивні  реакції,  «селекція»  оточення  породжують  симулякр спілкування.  Культ  споживання  призводить  до  імітації  пасіонарності:  постановочний характер дискурсів соціальної активності зводить нанівець істинні громадянські почуття і дії соціального протесту. Очевидним є і симулякр влади в збочених імітаціями соціальних інститутах,  демонстрація  псевдобогатства  і  псевдоніщети.  Позбавлення  від  симулякрів лежить через актуалізацію особистості, розвиток творчого початку, суспільне перевлаштування .


Ключові слова


Мегаполіс; імітація; симулякр; гіперреальність; суспільство спектаклю; ілюзорність буття.

Повний текст:

PDF (Russian)

Посилання


Baudrillard, J. (2011), “Symbolic Exchange and Death. II. The Order of Simulacra”, Symbolic Exchange and Death [“Simvolicheskii obmen i smert'. II. Poryadok simulyakrov”, Simvolicheskii obmen i smert'], DOBROSVET, Moscow, 392 p. [in Russian]

Buber, M. (1995), “I and Thou”, Two Images of Faith [“Ya i Ty”, Dva obraza very], Respublica, Moscow, p. 17. [in Russian]

Debord, G. (1999), La Société du spectacle [Obshchestvo spektaklya], Logos Publishing, Moscow, 224 p. [in Russian]

Deleuze, G. (2003), Simulacra and Ancient Philosophy [Simulyakr i antichnaya filosofiya], AST, Moscow, 732 p. [in Russian]

European Urban Charter [Evropeiskaya khartiya gorodov], available at: http://zakonprost.ru/content/base/21053/ [in Russian]

Fromm, E. (1990), To Have or to Be [Imet' ili byt'], Progress, Moscow, 336 p. [in Russian]

Garifullin, R.R. (2007), “Psychology of Simulacra or Empty Signs and Pacifiers”, Psychological Calculations and Miscalculations of Our Time [“Psikhologiya simulyakrov ili pustykh znakov i pustyshek”, Psikhologicheskie raschety i proschety nashego vremeni], Tatknigoizdat, Kazan, 370 p. [in Russian]

Gumilev, L.N. (2008), Ethnogenesis and the Biosphere of Earth [Etnogenez i biosfera Zemli], Eksmo, Moscow, 736 p. [in Russian]

Heidegger, M. (1993), Works and reflections of different years [Raboty i razmyshleniya raznykh let], Translated from German, Gnosis, Moscow, 464 p. [in Russian]

Shalyugina, T.A. (2012), Imitation in a modern Russian society: the nature, the subjects of impact, manifestations of social space: Author’s thesis [Imitatsiya v sovremennom rossiiskom obshchestve: sushchnost', sub"ekty vozdeistviya, sotsial'noe prostranstvo proyavleniya: avtoreferat dissertatsii na soiskanie uchenoi stepeni doktora filosofskikh nauk: 09.00.11.], Rostov-on-Don, pp.28. [in Russian]


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.