До передумов формування поняття негативної суб'єктивності

Viktoriya Kozachinskaya

Анотація


Звертаючись до поняття негативної суб'єктивності як одному з понять релевантних посткласичному дискурсу суб'єкта, автор аналізує процес його концептуалізації в полі рефлексії західноєвропейського модерну, починаючи від Нового часу, і закінчуючи дисциплінарним оформленням філософської антропології на початку ХХ ст. Властива неявному фону рефлексії Нового часу і Просвітництва готовність зображувати постійну двоїстість становища людини і світу, неоднозначне сприйняття раціональності, акцентування на інстинктивних, екстатичних, тілесних проявах суб'єктивності, свідчить і про назрівання розвінчування епохи "панування суб'єктивності" (М. Гайдеґґер). Деякі інтенції мистецтва і філософії, які проявляються на задньому плані" філософського раціоналізму, представлені ідеями Шекспіра, Паскаля, Руссо, і де Сада, екзистенціальною філософією віри С. К’єркеґора, запереченням позитивної суб'єктивності А. Шопенгауера, апологією автентичної індивідуальності Ф. Ніцше, різко спростовували есенціалізм просвітницько-оптимістичного антропологізму. Визрівання власне негативної антропології у рамках філософсько-антропологічних побудов М. Шелера, А. Гелена, Г. Плеснера стало концептуалізацією складної неунітарної природи суб'єктивності. Вказана спадкоємність розвінчування однозначно сприйманого антропологізму, може розглядатися і в якості однієї з передумов полісутнісної специфіки посткласичної суб'єктивності.

Ключові слова


Негативна суб'єктивність; (пост)антропологізм; антропоцентризм; посткласичний дискурс; амбівалентний суб'єкт; тілесність; "інакшість".

Повний текст:

PDF

Посилання


Dondiuk, A.M. (2010), The Reflexive in Phenomenological Knowledge [Refleksyvne u fenomenolohichnomu znanni] // Facets of human existence: the positive and negative dimensions of anthropo-cultural [Hrani liudskoho buttia: pozytyvni ta nehatyvni vymiry antropokulturnoho] // Ye. I. Andros, H. I. Shalashenko, V. P. Zahorodniuk, N. V. Khamitov, A. M. Dondiuk, T. V. Liutyi, L. A. Solonko, H. P. Kovadlo, O. A. Yarosh, K. S. Maleiev. Scientific thought, Kyiv, 350 p. [in Ukrainian]

Svasian, K. A. (2002), The Formation of European Science [Stanovlenie evropeyskoy nauki], Evidentis, Moscow, 436 p. [in Russian]

Kundera, M. (2008), The Break of a Will: Essay [Narushenie zaveshchaniya: esse], (Translated from French by M. Taymanova), Azbuka-classica Publishing House, St. Petersburg, 288 p. [in Russian]

Iakimovich, A. K. (2004), Modern Age. Art and Culture of the XVII – XVIII centuries [Novoye vremia. Iskusstvo i kultura XVII – XVIII vekov], Azbuka, St. Petersburg, 440 p. [in Russian]

Gurevich, P.S. (2001), Philosophy of Man [Filosofiya cheloveka], Part 2, Institute of Philosophy of RAS, Moscow, 220 p.

Shestov, L. (1994), “Kierkegaard – religious philosopher” [“Kirkegard – religioznyi filosof”], Søren Kierkegaard. Either – Or. [Seren Kirkegor. Naslazhdeniye i dolg.], Translated from Danish, AirLand Publishing, Kyiv, pp. 423 – 451. [in Russian]

Renaut, А. (2002), The Era of the Individual: A Contribution to a History of Subjectivity [Era individa. K istorii subyektivnosti], Translated from French by S.B. Ryndin, Vladimir Dal’, St. Petersburg, 474 p. [in Russian]

Zweig, S (1990), Casanova, Friedrich Nietzsche, Sigmund Freud: Novels [Kazanova, Fridrikh Nitsshe, Zigmund Freid: Povesti], Translated from German, Interpraks, Moscow, 256 p. [in Russian]

Penzin, A. Valeriy Podoroga’s Anthropological Minimalism [Antropologichesliy minimalizm Valeriya Podorogi] // [Electronic source], Available at: http://russ.ru/Kniga-nedeli/Antropologicheskij-minimalizm-Valeriya-Podorogi. [in Russian]

Hollinger R. Postmodernism and the Social Sciences: A Thematic Approach. – London: Sage Publications, 1994. – 192 рр.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.