Соціально-філософський аналіз причин пасивності українців в контексті формування економічної етики

Sergey Yefymenko

Анотація


У статті ретроспективно  аналізуються становлення та формування економічної особистості в умовах сучасної України, враховуються не тільки аспекти соціальної динаміки, але й фактори певної  соціальної статики: аспект ментальної спадковосты, культурної ідентичності, вмонтованості особистісної свідомості в сферу національного буття і національних цінностей. Відзначається, що в основі трудових мотиваційних установок багатьох українців лежить, насамперед, матеріальна зацікавленість. Цю тенденцію можна було б назвати позитивною, якби в ній виявлялося прагнення до раціоналізації праці і домінували такі цінності як: майстерність, сумлінність, чесність, ощадливість. Однак з можливих типів мотивації людини: професійної, люмпенської, інструментальної, на першому місці в українському суспільстві сьогодні знаходиться мотивація інструментальна, що характеризує трудову активність тільки як джерело засобів існування. Особливістю економічної етики українських організацій є те, що вона, переважно, являє собою неусвідомлене явище. Специфіка формування економічної
етики на українських підприємствах обумовлена: по-перше, особливостями національної культури господарювання, праці та управління, вадами законодавства і специфічністю митного простору країни, які й сформували непродуктивне поле моральних імперативів господарської діяльності у свідомості українського підприємця; по-друге, поєднанням негативних елементів соціалістичної господарської культури з мобілізаційним, екстремальним і антисоціальним характером реформування соціально-економічної системи сучасної України; по-третє, позасистемним пересадженням на вітчизняний грунт елементів західної корпоративної культури без врахування особливостей національної економічної
культури. Негативні тенденції в динаміці економічних відносин в українському суспільстві, їх вплив на стан людського потенціалу актуалізують проблему життєздатності українського підприємця, так як повноцінним суб'єктом реформування може виступати тільки життєздатна особистість. Концепція економічної життєздатності людини є співзвучною концепції особистості як суб'єкта життя. Вона отримала розвиток у зв'язку з тими глобальними змінами в ціннісно-смислових орієнтаціях українського громадянина, які відбуваються в умовах трансформації українського суспільства.


Ключові слова


Економічна етика; бізнес; громадянське суспільство; особистість; соціальна реальність; соціальні аспекти; антропологічні фактори; національне буття.

Повний текст:

PDF

Посилання


Conner, M. (1999), Interaction effects in the theory of planned behavior / I M. Conner, B. McMillan. – Leicester, Vol. 38, pp. 195-222.

Krymets, L.V. (2012), Social interaction in the context of post-industrial society in the current stage of development: monograph [Sotsial'noe vzaimodeistvie v kontekste postindustrial'nogo obshchestvva na sovremennom etape razvitiya: monografiya], Lap Lambert Academic Publishing, Saarbrucken, 163 p. [in Russian]

Marshall, A. (1993), Principles of Economics in 3 Vols. [Printsipy ekonomicheskoi nauki: V 3-kh t.], Vol.1, Progress-Universe, Moscow, 415 p. [in Russian]

Tarasenko, V.V. (2000), “The crisis of social self-determination in Ukraine. On the social identity of Ukrainian society” [“Kryza sotsialnoho samovyznachennia v Ukraini. Do pytanyia pro sotsialnu identyfiatsiiu ukrainskoho suspilstva”], Viche, No.11, pp. 58-68. [in Ukrainian]


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.